КАБМІН ЗАТВЕРДИВ НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС: 7 ГОЛОВНИХ ЗМІН

Кабінет міністрів схвалив нову редакцію Українського правопису, яка замінить версію 1992 року.
Рішення про оновлення редакції правопису було ухвалено “з метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання правописних норм”.
Нову редакцію розробила Українська національна комісія з питань правопису.
За словами розробників, українці мають користуватись правописом, створеним на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ.

Повернення до “питомої української мови”

Якщо точніше, правописна комісія повернула до життя низку особливостей “харківського” правопису, який затвердили в 1928 році.
На переконання членів комісії, їхнє поновлення має наукове підґрунтя. Автори впевнені, що саме так ми зможемо повернутись до “питомої української мови”.
Переважна кількість змін стосується слів іноземного походження – змінюється варіативність їхнього відтворення українською. Щоправда, офіційних документів найрадикальніші варіації, запропоновані авторами проекту нового правопису, не зачеплять.

7 цікавих змін правопису:

1. Слова з анти-, віце-, екс-, контр- пишуться разом: антивірус, віцепрем’єр, експрезидент, контрудар (раніше екс-президент писався через дефіс).

2. Числівник “пів” зі значенням “половина” пишеться з іменниками окремо: пів аркуша, пів години, пів літра (раніше – писалося одним словом: півгодини).

3. Затвердили, як писати назви сайтів. Якщо поруч із назвою є родове слово – тоді використовуються лапки і назва пишеться з великої літери: сайт “Вікіпедія”, мережа “Фейсбук”, проте коли родового слова нема – назва пишеться з маленької літери і без лапок: ґугл, твітер (як це мало писатися раніше – невідомо, адже попередній правопис був затверджений іще в 1992 році).

4.У художніх текстах іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любо́в, о́сінь, сіль, Русь, Білору́сь можуть набувати як варіант закінчення -и: гі́дности, незале́жности, ра́дости, сме́рти, че́сти, хоро́брости; кро́ви, любо́ви, о́сени, со́ли, Ру́си́, Білору́си.

5. Подвоєння приголосної “н” у слові “священник” (до цього слово було винятком і писалося з однією “н”).

6. Буквосполучення thу словах грецького походження передається звичайно буквою т: антоло́гія,антрополо́гія, апте́ка, а́стма,бібліоте́ка, католи́цький, теа́тр, тео́рія, ортодо́кс, ортопе́дія, Амальте́я, Промете́й, Те́кля, Таї́сія, Теодо́р. У словах, узвичаєних вукраїнській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: ана́фема і ана́тема, дифіра́мб і дитира́мб, ефі́р і ете́р, ка́федра і кате́дра, логари́фм і логари́тм, міф, міфоло́гія і міт, мітоло́гія, Агата́нгел і Агафа́нгел, Афі́ни і Ате́ни, Борисфе́н і Бористе́н, Демосфе́н і Демосте́н,Ма́рфа і Ма́рта, Федо́сь і Тодо́сь, Феса́лія іТеса́ліята ін.

7. Загальні назви, коли їм надається особливий зміст, пишуться з великої літери: Батьківщина, Честь, Мати (раніше такий “привілей” мала лише Батьківщина).

Ознайомитися з проектом українського правопису можна на сайті Міністерства освіти та науки.
 Український правопис 2019