8 клас (мова)

*Українська мова-8-й клас-Онлайн ресурси


 Тема: Неузгоджені означення




  • Переглянь відео

  • Випишіть словосполучення підряд у дві колонки залежно від того, яке в них означення:
  • Хлопець в окулярах, інший випадок, марна спроба, тюк завбільшки з копицю, згаслий звук, гостра потреба, книжна істина, колишня пригода, пропаща справа, одяг захисного кольору, щира правда, усякі бувальщини, видовище не з приємних, сніг з дощем, статечна поведінка, рука товариша, густий туман.
    Ключ: у кожному словосполученні підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте початок вислову давньогрецького байкаря Езопа: « … ніхто, крім неї самої , не звертає уваги».
  • Домашнє завдання: виконану вправу сфотографувати та надіслати зручним способом, вміти розмежовувати узгоджені та неузгоджені означення

  •  Тема: Відокремлені узгоджені означення. поширене відокремлене означення, виражене дієприкметниковим і прикметниковим зворотами

    • Ознйомся з теоритичним матеріалом ТУТ
    • Переглянь відео
    •  
        Означення відокремлюють, якщо вони:
        ü  стосуються члена речення, вираженого особовим займенником: Як вона там, бідолашна? (М. Стельмах):
        ü  стоять після означуваного слова-іменника, особливо якщо перед ним уже € означення: В небі, чистім і прозорім, сонце сяє (М. Рильський ). Пік мороз в ту сніжну зиму, довгу і сувору (Д.Луценко);
        ü  виражені дієприкметниковим зворотом, що стоїть після означуваного слова: Ще спить земля, укутана снігами (Д.Луценко):
        ü  виражені дієприкметниковим зворотом або одиничним дієприкметником, що стоїть перед означуваним словом, але має обставинно-причинове значення: Скуті кригою страшною, сплять озера і гаї (Олександр Олесь). Здивований, хлопець постояв ще трохи, а потім рушив (Є. Гуцало).

        Поширені означення, виражені дієприкметниковими зворотами, що стоять перед означуваним іменником і не мають додаткових обставинних відтінків значення, не відокремлюють: Стоять налиті сонцем дні (М. Луків).
        Якщо поширене чи непоширене означення відірване від означуваного слова іншими членами речення, його відокремлюємо незалежно від місця розташування в реченні:      І ми пішли, палкі, веселозорі (А. Малишко).
      Виконайте вправи
    • Записати речення. Підкреслити відокремлені означення. Визначити, які з них узгоджені, а які неузгоджені.
    • 1. У місті Умані біля палацу Потоцького зібралася силаиленна панських екіпажів, позолочених, з родинними гербами, розмальовані (П. Наніїв). 2. Хто з нас не ласував ніжно-зеленими яблуками, смачними, соковитими, з жовтинкою? (Л. Мацько). 3. Найбільшим дивом було містечко Мліїв — з безплатною школою та лікарнею, з двома заводами, з чистими освітленими вулицями (Л. Мацько). 4. Таким учитель і піде в життя точним, логічним, послідовним, відповідальним за свою справу (С. Плачинда). 5. Сам він, простий і доступний, добрий і щирий, готовий був кинутися на допомогу першому зустрічному (Л. Іванникова). 6. Понад тисячу чотириста пам’ятників та обелісків, установлених у містах і селах Чернігівської області, увіковічують мужність і героїзм воїнів (М. Тищенко). 7. Перегук билин, народжених багато віків тому, звучить тут і понині (М. Тищенко).
    • Перебудуйте речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими
      Скована морозом земля покрилася білим снігом. Замазане зелено-бурими хмарами високе небо припало до землі. На прикритих снігом ланах де-не-де бовваніє почорнілий бур’ян. Обставлені очеретами соломи хутори видніються здалеку.(За Панасом Мирним)
    • Домашнє завдання: виконані вправи сфотографуйте та надішліть вчителю зручним для вас способом

    •  Тема: Поняття про відокрмлення. Основні умови відокремлення другорядних членів речення
      • Перегляньте відеоурок, натиснувши на паузу, виконайте усі запропоновані завдання у зошит

      • Домашнє завдання: сфотографуйте усі виконані у зошиті завдання та надішліть на електронну скриньку  nazarenko49@gmail.com  або на вайбер за номером 0972293224
      •  Тема: Узагальнення та систематизація вивченого про звертання, вставні та вставлені конструкції

        • Перейдіть за посиланням ТУТ та виконайте у зошиті тести, зробіть фото, надішліть на пошту nazarenko49sv@gmail.com   або на вайбер на телефон 0972293224

        Тема:Речення із звертаннями, вставними і вставленими конструкціями
        • Переглянь відео, пригадай вивчене:
        • Домашнє завдання: повторити тему "Вставні слова та вставлені конструкції"
        Тема "Вставлені слова і речення"
        Дуже подібними до вставних є вставлені конструкції. Але вставлені слова, словосполучення і речення, на відміну від вставних, не виражають ставлення мовця до висловленої думки, не містять оцінки повідомлення, вказівки на його джерело, тому не можуть бути на початку речення. Вони вносять в основне речення додаткові відомості з уточненням, поясненням, приєднуються до основного речення без сполучників або за допомогою сполучників і сполучних слів.
        Вставні слова і речення являють собою побіжні зауваження, уточнення або доповнення мовця до основної думки речення..
        Наприклад: Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі, умер на панщині (Т.Шевченко).
        Вставлені слова і речення можуть вимовлятися без помітної зміни тону або з підвищенням чи зниженням його. Відповідно до цього їх виділяють комами, тире або дужками.
        Якщо вставлене слово чи речення (як і вставне) вимовляється без помітної зміни тону, то воно виділяється з обох боків комами: І золотої й дорогої мені, щоб знали ви, не жаль моєї долі молодої (Т. Шевченко).
        Якщо вставлене слово чи речення вимовляється з підвищенням тону, то воно виділяється з обох боків тире: А Ярема — страшно глянуть — по три, по чотири так і кладе (Т.Шевченко).

        Найчастіше вставлені слова й речення вимовляються з пониженням тону. Тоді вони виділяються дужками або іноді комами з тире: 1. Правда, славетний винахід (про нього далі) це саме той винахід, що зробив ім’я Івана
        Речення, виражене неповнозначним словом (вигуком або часткою), яке виступає замінником цілого речення, називається словом-реченням.
        У ролі слів-речень виступають стверджувальні слова так, авжеж, аякже, атож, отож-бо, еге, еге ж, та вже ж, ага, добре, гаразд, точно, так точно, звичайно, ще б пак, та вже ж; питальні слова ну, та ну, невже, хіба, га, справді, як, що, що ж; спонукальні слова годі, геть, цить, гайда, марш, стоп, ура, алло, караул, ґвалт, досить, доволі, ша, тс-с-с, зась, гей, агов, ну, но, вйо, соб, цабе, тпру, гиля, агуш, киш; емоційно-оцінні слова ого, ох, ах, ех, хм, тьфу, овва, ат, пхе, он як, отакої, тож-то й ба, от тобі й маєш, хай йому цур; слова мовного етикету спасибі, дякую, вибачте, будь ласка, прошу, добрий ранок, добрий день, на добраніч, до побачення та ін.
        У словах-реченнях підмет і присудок не виділяються.

        Вставні і Вставлені
        Виражають ставлення мовця до висловленої ним думки;
        Містять у собі додаткові повідомлення, побіжні зауваження до основної думки;
        не виступають членами речення, але мають
        з'являються незаплановано;
        із ним змістовий зв'язок;
        не класифікуються за певними ознаками;
        у складі відокремлених членів речення не виділяються
        е переважно реченнями, хоча за будовою можуть бути різноманітними

        Розподільний диктант.
        • Запишіть у два стовпчики речення: 1) зі вставними словами (словосполученнями), 2) зі вставленими конструкціями.


        Здається, ніколи не було так темно, як в оці перші тривожні ночі світломаскувань. Оддали мене в школу рано. Не було, мабуть, мені й шести літ. (О. Гончар) Єсть у мене щирий батько (рідного немає) — дасть він мені раду з вами. (Т. Шевченко) Катерина Павлівна (так звали вчительку) підвела на мене свої по-українському замріяні очі. (А. Камінчук) Мій дідусь танкіст — казала бабуся — у війну дійшов до Варшави. (О. Сенатович) Кажуть, мудрість приходить з роками. (Л. Дмитерко)



        Тема: Вставні слова (словосполучення, речення), розділові знаки при них

        Вставними називаються слова або сполучення слів, за допомогою яких той, хто говорить (мовець), висловлює ставлення до того, що він повідомляє. Вставні слова (словосполучення) не є членами речення, але тісно пов’язані зі змістом речення, можуть стосуватися всього речення або окремих його членів. Наприклад: Може, годину йшло товариство тою трудною, нетоптаною дорогою. (І. Франко)
        *Перегляньте відео
        Картинки по запросу "вставні слова"
        Вставні речення

        Тип речення
        Приклади
        §  Означено-особові
        §  Думаю, як бачите, дозволю собі сказати, нагадаю ще раз
        §  Неозначено-особові
        §  Як про це кажуть, як про це думають
        §  Безособові
        §  Нам думається, треба сказати
        Запишіть речення, розставляючи розділові знаки. У наведених реченнях знайдіть вставні слова (словосполучення). Укажіть їх групи за значенням.

        Даруйте на слові але я вас не зрозумів. (Панас Мирний) Коваль, здається  це сам зрозумів. (В. Сосюра) На мою думку такого наказу виконувати не слід. (І. Ле) А подумайте пане може ви в молодості когось образили? (Л. Павленко) На жаль правда твоя бідолашна моя люба моя Міго! (В. Раабе) Мов стародавній дуб-велетень стояв Захар Беркут серед молодого покоління і міг тепер бачити плоди своєї довголітньої діяльності. І певно не без радості міг він глядіти на них. (І. Франко) Пам’ятається один з льотчиків розповідав, що він літав над Плюєшті. (О. Гончар­)
        Виконані завдання сфотографувати та надіслати на електронну адресу nazarenko49sv@gmail.com до 22.03 - до 18.00 або на вайбер за номером 0972293224


        Тема: Поняття про вокативні речення
        * Ознайомтеся!

        Близькими до звертань є так звані вокативні речення(від лат. vokativus – кличний відмінок). Це такі речення, які складаються тільки з одного звертання і, називаючи адресата мовлення, водночас передають різноманітні відтінки думки або певні почуття, волевиявлення – оклик, захоплення, відчай, докір, радість, прохання, заборону, пересторогу, переляк тощо. За змістом і функціями їх можна поділити на такі основні групи: 1) речення, що виражають кликання когось на вимогу відгукнутись: – Килино! Гей,Килино! Ну та й спить же! (Л.Укр.); 2) речення, у яких звертання вимовляється тоном прохання або заборони з метою припинити висловлення, дії чи вчинки співрозмовника: – Марійко! Марійко! Годі тобі! Людей соромся… (М.Івч.); 3) речення, що виражають різноманітні емоційні реакції (здивування, радість при зустрічі, незадоволення, осуд, любов, переляк тощо): – Сину мій! Дитино моя! – угледівши, скрикнула мати і кинулась до Петра (П.Мирн.).
        Характерні особливості вокативних речень:
        • вживаються тільки назви осіб у кличній формі або у формі називного відмінка.
        • переважно власні імена або іменники, що означають осіб за їх сімейними стосунками: мамо, батьку, сину, брате та ін.
        З допомогою інтонації передаються спонукання і різні емоційні реакції.
         Із семантико-граматичного боку вокативні речення нерозкладні.
        Наприклад: А хто тобі, Власе, дозволив тут рибу вудить?
        (виражається заборона).
        Здрастуйте, свахо, спасибі, що завітали. (виражається радість).
         * Виконайте у зошиті
        Творча робота
        -       1.  Складіть і запишіть речення, у яких подані слова та словосполучення виступали б у ролі вокативних звертань. Укажіть звертання поширені і непоширені.
        Україна, вулиці мого дитинства, друзі, рідна земля
        2. Виконайте у зошиті тестові завдання за посиланням ТУТ
        Сьогодні завдання не надсилаємо.

        Тема: Розділові знаки при звертаннях. Тренувальні вправи
        *Повторіть, переглянувши відео

        *Виконайте завдання у зошиті
        Дослідження - трансформація
        Перебудуй  речення так, щоб підмети стали звертаннями.
        1. Встає над нами сонце, як вставало,
             Гудуть вітри в розгойданих  дротах.
        2.  Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
             Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
        3.   Доцвітали конвалії в травах,
              Голубої весни прапори.
        4.   І озвалися долини 
              Гомоном знайомим...
        5.  Пройдуть зливи, замовкнуть грози,
            Задрімають вітри в ланах.
                                 ( З творчості В. Симоненка)

            
        *Виконайте завдання у зошиті
        До поданих речень доберіть із довідки відповідні звертання. Визначте відмінки іменників, якими виражене звертання. Поясніть уживання розділових знаків.
        Ото тобі, ..., найбільше лихо, як в кузні тихо. Горе тобі, ..., якщо тебе корова рогом коле. Міняй, ..., сліпу кобилу на носату. Мели, ..., доки вітер не перестане. Мели, ..., бо погода тисне. Держись, ..., іде зима. Поглянь, ..., у воду на свою вроду. Не смійся, ..., ти не краще квасолі! Надівай, ..., ярмо, коли волів не вгледів. (Нар. творч.)

        Довідка: ковалихо (ковалю), воле, свате, Іване, Денисе, Хома, козле, горох, пес.
        Виконані завдання сфотографувати та надіслати на електронну адресу nazarenko49sv@gmail.com до 17.03 - до 18.00 або на вайбер за номером 0972293224
        Звертання
        Сделано на Padlet

         
        • Установіть відповідність /8кл./  

        Powered by emaze

Немає коментарів:

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...